- довіку
- присл.Усе життя; до кінця життя. || Завжди, вічно. || Ніколи.••
Не забу́ти дові́ку — див. забува́ти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
довіку
Смотреть что такое "довіку" в других словарях:
ДОВ — дебитуминизированное органическое вещество ДОВ дисперсия оптического вращения физ. ДОВ дети с ограниченными возможностями Источник: http://www.regnum.ru/news/915901.html ДОВ … Словарь сокращений и аббревиатур
довёл — ДОВЁЛ, довелся, довела, довелась. прош. вр. от довести, довестись. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДОВ — (муж.) Дов означает медведь . Медведь упоминается в Танахе как олицетворение ловкости и силы (Эйха 3:10). Мужские еврейские имена. Словарь значений … Словарь личных имен
довёз — [довести] … Словарь употребления буквы Ё
довёл — [довести] … Словарь употребления буквы Ё
довёрт — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
довіку — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
довір'я — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
довіра — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
довіра — и, ж. Те саме, що довір я … Український тлумачний словник
